3.3. Проблеми та перспективи подальшого
розвитку туризму на Прикарпатті
Хто не мріяв хоча б раз побувати в Українських Карпатах, здолати хоч одну гірську вершину, вдихнути на повні груди п'янке, смерекове повітря, почути пісню дзвінкоголосих струмків, що наповнюють собою швидкоплинний Прут. А втілює в собі свою неповторну мальовничу красу цього диво краю невелике, але відоме далеко за межами України курортне місто Яремче, тому не диво, що нагородили його ще й такою назвою "перлина Карпат". Місто охоплює південно-західну частину Івано-Франківської області, займаючи центральну частину Українських Карпат межах гірських формувань Горган, Покутсько-Буковинських Карпат та Чорногори. Територія міста становить 65,34 тис.га, у тому числі землі сільськогосподарського призначення 6,95тис.га, виробничого та транспортного призначення 0,31 тис. га, заселена територія 1,57 тис. га, водні території 0,51 тис. га. В місті проживає 21 тис. 450 чоловік. Густота населення становить 32,5 чол. на 1 км. кв. Місто Яремче Івано-Франківської області віднесено до категорії міст обласного підпорядкування з включенням у межі міста таких населених пунктів: м. Яремче з мікрорайонами Ямна та Дора, смт. Ворохта, Поляниця, Яблуниця, Вороненка,Полянця. На базі сіл були утворені Микуличанська, Татасівська, Яблунецька та Поляницька сільські ради, в селищі міського типу Ворохта селищна рада. Тому територія м. Яремче з підпорядкованими населеними пунктами називається територією Яремчанської міської ради. Місто має налагоджений зв'язок (залізничний та автомобільний) з іншими містами України і закордону. На території міста знаходиться найвища вершина Українських Карпат-Говерла. Територія Яремчанської ради одна з найважливіших рекреаційних районів Карпатського регіону та України в цілому. В історико-культурному плані Яремчанщина є складовою частиною етнографічної Гуцульщини, краю своєрідної культури, побуту та Карпатського ландшафту [5].
Яремче місто порівняно молоде. Першу згадку про місто знайдено в Йозефінській метриці під 1787 роком. Записи свідчать, що це був присілок Дора і тут проживало всього п'ять родин. Дослідник Гуцульщини професор В. Шухевич в статистичному огляд людності галицької Гуцульщини за 1880 рік користувався означенням "Дора з Яремчем", "Ямна з Багрівцем", для позначення громад на той час. Протягом XIX початку XX століть населення помітно зростає і йде розвиток Яремча як гірського курорту. На початку XX століття в Яремчі проживало 970 осіб (70% українців, 14% поляків, 16% євреїв). В 1910 році Львівський магістрат своїм рішенням від 28 вересня цього року хутір Яремче перейменовано на самостійно адміністративну одиницю гміну під цією ж назвою. Назви населених пунктів представляють певний інтерес для дослідників і нерідко їх тлумачення з цього приводу неоднозначне. Це стосується і топоніміки Яремчанщини. Є свідчення, які наводяться з краєзнавчій літературі про першого поселенця Ярему Годованця від імені якого начебто пішла назва нашого міста. Цікаві припущення висловлює львівський сходознавець Ярема Полотнюк (син письменниці Ірини Вільде) багато топонімів Гуцульщини можуть трактуватися, як тюркські. Слово "ворохта" означає "піднебесся", а "яремче" "повертатися назад". В одному з.давніх церковних часописів, що видавався у Львові є згадка про священника Михайла Яремицького, який мав парафію в Ямній в 60 роках XVIII ст. Можливо, що церковні угіддя сягали незаселених місць якраз в південне) східному напрямку за течією Прута і люди працювали, як для церкви, так і для священика. Тож назва населення могла піти і від прізвища Яремицького. Остаточної аргументації щодо назви міста Яремче нема. Мікрорайони Дора і Ямна підтверджуються першими письмовими згадками від 1618 р. Сьогодні місто стало центром туризму і відпочинку на Прикарпатті. 27 липня відзначається день міста Яремче [5].
Місто почало розвиватись після будівництва в 1894 році залізниці Станіслав-Яремче-Ворохта-Рахів, призначеної для вивезення карпатського лісу в промислові райони Австро-Угорщини, Польщі та інших країн. Паралельно, починаючи з XIX століття, Яремче розвивалось як дачне містечко, куди приїжджали відпочиваючі з Відня, Варшави, Кракова, та інших міст. З часом профілюється як кліматологічний (лікування хворих на туберкульоз). Згодом він стає традиційним місцем відпочинку інтелегенції Польщі та Австрії, в радянський період спортивним та оздоровчим центром. Сьогодні місто стало відомим курортним центром і відпочинку на Прикарпатті. Окрасою Яремче є оригінальна споруда . В місті зосереджено ряд пам’яток історії і культури загальнодержавного і місцевого значення. Окраса міста оригінальна споруда "Карпатського краєвого музею визвольних змагань”. Музей недавно відкрив нову експозицію з історії визвольної боротьби населення Західної України: "ОУН-УПА незламні борці за суверенну українську державу в XX столітті”, яка зараз доповнюється і розширюється. Працює виставка творів відомих художників світу, зокрема, українців, серед яких лауреат Шевченківської премії 1995 року Микола Бідняк з Канади. У полон художнього світу захоплює постійнодіюча експозиція, представлена приватною збіркою-колекцією священника УГКЦ, отця-місіонера з діаспори Ярослава Свищука під назвою ”Музей імені Митрополита Шептицького”. Музей співпрацює з різними творчими об’єднаннями, організовує художньо-мистецькі виставки, надає довідкову інформацію з питань визвольної боротьби на теренах Яремче [17,11].
