Вівторок
18-09-25
03:28

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Інвестиційна діяльність в Івано-Франківській області та оцінка її результатів 1








Інвестиційна діяльність в Івано-Франківській області та оцінка її результатів

Якщо при здійсненні іноземного інвестування між іноземними інвесторами і державою виникають спори з питань державного регулювання іноземних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями, то, відповідно до вищезгаданого Закону, такі спори підлягають розгляду у судах України.

Законом України від 17.02.2000 р. „Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” встановлено, що на території України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій [6]. З прийняттям цього Закону суб’єкти підприємництва втратили всі свої пільги у податковому, митному і валютному регулюванні. З метою остаточного скасування пільг у Законі вказується, що його дія розповсюджується на всі прямі іноземні інвестиції незалежно від часу їх внесення і реєстрації, але не поширюється на правовідносини, визначені Законом України „Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні”. Слід зазначити, що Україна, по суті, створила систему захисту підприємств з мізерними інвестиціями, а не самих інвестицій.

Спеціальне законодавство України про іноземні інвестиції, а також державні гарантії захисту іноземних інвестицій не достатньо регулюють валютне, митне та податкове законодавство, чинне на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Указом Президента України „Про деякі питання іноземного інвестування” урегульоване здійснення іноземних інвестицій у формі придбання державних боргових зобов'язань, що дає можливість забезпечення захисту іноземних інвестицій, вкладених у цінні папери, і підвищення інвестиційного рейтингу України.

Закон України „Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності” визначає, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів), або їх вивезенні за межі митної території України.

Порядок реєстрації фактично внесених іноземних інвестицій, а також договорів (контрактів) на спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора визначено у постановах КМУ „Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій” і „Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора”. Цими документами визначено процедуру реєстрації; державні органи, що її здійснюють; перелік необхідних для реєстрації документів; терміни видачі реєстраційних посвідчень тощо. Незареєстровані інвестиції не дають права на одержання гарантій щодо їх захисту та будь-яких пільг, установлених Законом України „Про режим іноземного інвестування”.

Статтями 18 і 24 Закону України „Про режим іноземного інвестування” введено новий порядок пропуску через кордон майнових іноземних інвестицій. Зокрема, передбачено, що внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, звільняється від обкладання митом. Пропуск майна, що ввозиться на територію України як іноземна інвестиція, здійснюється на підставі виданого підприємством простого векселя на суму ввізного мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації. У разі фактичного зарахування вказаного майна на баланс підприємства у період, на який накладається відстрочення платежу, що підтверджено податковою інспекцією за місцем знаходження підприємства, вексель погашається і ввізне мито не справляється [62, с.208].

Важливими правовими документами, які регулюють взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є міждержавні угоди „Про сприяння та взаємний захист інвестицій”. Такі угоди є гарантом надання справедливого статусу інвестиціям і захисту їх на території іншої держави. Вони підписані вже з 50 країнами світу. Ціла низка проектів угод знаходиться в стадії узгодження.

Слід зазначити важливість Закону України „Про правовий статус іноземців”. В ньому підтверджується право іноземних громадян як фізичних осіб займатися інвестиційною діяльністю. Законом України передбачена рівність прав і обов'язків всіх суб'єктів у сфері економічної діяльності.

Якщо в майбутньому спеціальним законодавством про іноземні інвестиції будуть змінюватись гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені вищевказаним Законом, то на протязі десяти років з дня вступу в силу такого законодавства за вимогою іноземного інвестора застосовуються гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені Законом України „Про режим іноземного інвестування”.

Значний вплив на інвестиційний клімат в Україні має Закон „Про розподіл продукції”, який регулює відносини, що виникають у процесі укладення, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції. Відповідно до угоди про розподіл продукції Україна доручає інвестору проводити пошук, розвідку та видобування корисних копалин на визначеній ділянці надр, а інвестор зобов'язується виконати доручену йому роботу за свій рахунок і на свій ризик за умови, що згодом компенсує свої витрати та одержить винагороду у вигляді частини продукції.

Важливим став і Закон України „Про концесії”, який визначив поняття та правові засади регулювання відносин концесії державного та комунального майна, а також умови і порядок її здійснення з метою підвищення ефективності використання державного і комунального майна. За Законом, концесією є надання (на платній та строковій засаді) суб'єкту підприємницької діяльності права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії. Таке право надає уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, державного і комунального майна, який також визначає умови і порядок її здійснення. У Законі подано перелік сфер господарської діяльності, де працюють державні підприємства, які можна надавати в концесію. До цього досить великого списку увійшли галузі міської інфраструктури. Рішення про надання концесії приймаються за підсумками концесійного конкурсу.

Для підвищення захисту іноземних інвестицій 3 квітня 1998 року від імені України підписана Вашингтонська Конвенція 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами. Законом України від 16.03.2000р. №1547 вищезазначена Конвенція ратифікована Верховною Радою України.

Сучасні умови економічного розвитку вимагають проведення активної політики по залученню прямих іноземних інвестицій. В Україні створена законодавча база в сфері регулювання інвестиційної діяльності, яка поступово вдосконалюється з метою досягнення більшого притоку іноземних інвестицій та підвищення ефективності їх використання.

Позитивно впливає на залучення іноземних інвестицій співробітництво та поміч Україні з боку Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних організацій.

З метою підтримки розробки та реалізації державної політики по залученню іноземних інвестицій в економіку України, використання сучасного світового економічного досвіду прискорення інтеграції України в систему міжнародних господарських зв'язків Указам Президента України створена Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україні.

Для пошуку фінансових ресурсів та реалізації інвестиційних проектів створена Українська державна кредитно-інвестиційна компанія. Компанія може виконувати функції супроводження і фінансування інвестиційних проектів.

В липні 1996 року створене Національне агентство України по реконструюванню і розвитку, головною метою діяльності якого є створення сприятливих умов для розвитку міжнародного економічного співробітництва, взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, відповідними міждержавними і регіональними організаціями, організаціями іноземних держав в сфері залучення і використання зовнішніх фінансових ресурсів.

Для уникнення суперечок між іноземними інвесторами і органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, з метою сприяння їх оперативному позасудовому регулюванню Указом Президента України створена Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій при Президенті України.

Для сприяння вирішенню суперечливих питань, які виникають в процесі реалізації інвестиційних проектів за участю американських компаній, у жовтні 1997 року Указом Президента України створена українська частина Спеціальної групи швидкого реагування (після скандальних результатів тендера на видачу ліцензій на право надання послуг мобільного зв'язку GSM-900 американська компанія Motorola пішла з ринку зв'язку України, що викликало певний політичний дискомфорт у стосунках Київ-Вашінгтон).

У 2001 р. було видано розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 лютого „Про заходи щодо поліпшення інвестиційної привабливості України” та Указ Президента України від 12 липня „Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні”. Всі заходи, вказані в цих документах, важливі та необхідні. Особливо позитивний момент полягає в тому, що йдеться про необхідність інформування щодо інвестиційної політики й інвестиційного іміджу України.

25.10. 2003 року було видане розпорядження Президента України Про підтримку проведення круглого столу Україна-Німеччина на тему: «Інвестиції в Україні: шанси та можливості», який відбувся 7 листопада 2003 року в місті Києві.

З 29 червня 2005 року було введено в дію рішення Ради національної безпеки і охорони України «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» та від 28 жовтня 2005 року «Про заходи щодо утворення гарантій та підвищення ефективності захисту прав власності в Україні».

Отже, до переваг українського інвестиційного законодавства можна віднести:

1. Оподаткування підприємств з іноземним капіталом здійснюється в національному режимі.

2. Практично не існує обмежень на розмір іноземних інвестицій.

3. Створено сприятливі умови для репатріації капіталів та переказу прибутків.

4. Іноземні інвестиційні проекти мають пільги: застосування норм прискореної амортизації основних фондів та зниження ставки оподаткування прибутку при його репатріації.

5. Пільговий режим інвестиційної діяльності встановлюється для іноземних інвестиційних проектів, що реалізуються у важливих для економіки України секторах.

6. Врегульовано відносини щодо розподілу продукції, одержаної від видобування корисних копалин на території України.

7. Визначено умови концесії державного та комунального майна.

Однак іноземні інвестори вважають основною негативною ознакою інвестиційного клімату в економіці України політичну нестабільність, непріоритетні напрями розвитку економічної політики, нестабільну законодавчу базу з питань іноземного інвестування. За даними світових рейтингових агентств Україна належить до країн із підвищеним рівнем політичних і економічних ризиків.

Україні для створення оточення, яке б сприяло прямим іноземним інвестиціям, перш за все бракує зорієнтованої на ринок законодавчої бази. Невідпрацьованість та невідлагодженість правової сфери інвестиційної діяльності справляє негативний вплив на інвестиційну привабливість України. Часто новий закон скасовує або зводить нанівець попередній; законодавчі акти, що продукуються різними урядовими структурами, частково дублюються; існує різновекторність дій ключових гілок влади. Відбуваються перманентна зміна законодавства та внесення корективів до нього, які призводять до дестабілізації в економіці та фінансах і зумовлюють збитки підприємств. Загалом має місце маніпулювання правовим полем, якого не визнає цивілізований ринок. За міжнародною практикою законодавче забезпечення повинно залишатися стабільним принаймні десять років. Це має принципово важливе значення для поліпшення й оптимізації інвестиційного бізнес-клімату.

Ефективна юридична система, що ґрунтується на фундаментальних принципах приватної власності та ринкової економіки, надає могутнього стимулу для капіталовкладень і, навпаки, неефективне правове оточення відвертає інвесторів. Привабливе правове оточення повинно і відповідати трьом умовам. По-перше, приватні інвестори, як іноземні, так і внутрішні, мають бути впевнені, що їх інвестиції надійно захищені добре розвинутою системою законів. По-друге, інвестори повинні бути переконані, що закони впроваджуються в життя: найбільш досконале законодавство не має ніякої цінності, якщо не втілюється в практиці. З цього витікає, що іноземні інвестори зацікавлені також в реалізації законодавства – дієздатності судової системи та юридичних процедур. По-третє, інвестори потребують стабільності та передбаченості системи юриспруденції. Постійні зміни в законодавстві серйозно підривають довіру інвесторів.

Проте залишається невирішеною проблема забезпечення зарубіжних інвесторів інформацією про чинне законодавство, стосовно іноземних інвестицій, тексти законів та інструкцій недосяжні для ознайомлення. Практично нема єдиного підходу до статусу та відміни попередніх законів, тому важко визначити, які закони зберігають чинність, а які були анульовані. Щоб дати зарубіжним інвесторам уявлення про правовий режим в Україні стосовно іноземного капіталу, потрібно організувати регулярний випуск бюлетеня, що містить відповідну інформацію кількома мовами.

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ ІВАНО – ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Інвестиційна привабливість області.

Івано-Франківщина належить до інвестиційно-привабливих регіонів України. Вигідне географічне розташування, поєднання значного економічного та природноресурсного потенціалу з традиційно високим потенціалом ділової активності місцевого населення сприяли формуванню області як регіону, сприятливого для бізнесу.

Аналіз практики іноземного інвестування свідчить, що при прийнятті рішення щодо інвестування інвестор враховує:

- розміщення об’єкта інвестування поблизу основних ринків;

- легкість доступу до сировини та робочої сили;

- наявність розвинутої транспортної інфраструктури;

- конкурентоспроможність товарів та послуг, які надаватиме об’єкт інвестування;

- забезпеченість об’єкта інженерними комунікаціями;

- наявність розвинутої системи сучасних видів зв’язку;

- знання ринків збуту;

- соціально-політичну стабільність в регіоні;

- наявність робочої сили, яка не потребує соціальної підготовки;

- сприятливість екологічної ситуації;

- ставлення місцевої влади до інвесторів;

- готовність влади створювати прийняті умови для іноземних інвесторів;

- відсутність бюрократичних бар’єрів на шляху інвесторів.

На привабливість більшості вищенаведених критеріїв місцева влада має значний вплив, що дає їй суттєві важелі впливу на формування інвестиційного клімату в регіоні[17 ст.9-10].

Можна виділити ряд пропозицій щодо інвестування Івано-Франківської області.

Насамперед пропонується співпраця у таких напрямках:

· вкладення інвестицій у розвиток пріоритетних для області напрямків або у розвиток того чи іншого підприємства;

· створення спільних підприємств;

· робота підприємств області на давальницькій сировині;

· виконання підприємствами області одноразових контрактів.

- В галузі зовнішньоекономічної діяльності надаються пріоритети співробітництву в таких напрямках:

· удосконалення технологій переробки сировини в нафтохімічному виробництві, енергозбереження, переробці сільськогосподарської продукції, машинобудуванні;

· диверсифікація зовнішньоторговельних операцій між суб’єктами області та країнами інвесторами.

Передбачається взаємний обмін інформацією на рівні відповідних служб органів управління з питань: законодавства регулювання зовнішньоекономічної діяльності; експортно-імпортного потенціалу; потреб та можливостей іноземного інвестування в конкретних галузях економіки сторін. Передбачається також регулярний обмін делегаціями між зовнішньоекономічними відомствами Івано-Франківської області та країн-інвесторів з метою вивчення можливостей сторін, обміну інформацією, надання консультативної допомоги фірмам під час укладання контрактів.

- В частині нафтогазовидобутку і дальшого розвитку нафтопереробної промисловості область зацікавлена у спільній роботі щодо:

· розвідки і освоєння нових покладів нафти і газу із застосуванням нових технологій і обладнання;

· відновлення і введення в експлуатацію ліквідованих нерентабельних свердловин.

Співпраця в цих напрямках можлива на базі ДП «Надвірна-нафтогаз», «Долинанафтогаз», ДП «Богородчанинафтогаз».

Що стосується підвищення ефективності нафтопереробки, то необхідно вирішити питання відкриття для ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» кредитної лінії на суму 148 млн. дол США для здійснення будівництва об’єктів глибокої переробки нафти[16 ст.11-12].

Реальними напрямками нарощування енергетичних потужностей в області є:

· використання вітрової енергії;

· відновлення та будівництво малих гідроелектростанцій на річках області;

· генерація біогазу.

Орендне підприємство «ПРЕСМАШ» м. Івано-Франківськ займається розробкою конструкторської документації та дослідного зразка вітроенергетичної установки 0,5 кВт з наступною розробкою нормативного ряду потужністю до 10 кВт. Для освоєння виробництва вітроенергетичних та водопідйомних агрегатів, а також відновлення колишніх будівництв малих гідроелектростанцій, нам необхідні іноземні інвестиції. Для використання біогазу є потреба у новітніх технологіях та сучасному обладнанні.

- В машинобудуванні та металообробці є можливість:

· виробництва пресів різних потужностей, нафтогазовидобувного устаткування, виробництва електронної, радіотехнічної та приладобудівної продукції. Ці потужності на сьогоднішній день не завантажені і на умовах кооперації можливе налагодження співпраці. Особливо цікавим є напрямок по виготовленню приладів енергоносіїв. Ці види приладів освоює ВАТ «ПРОМПРИЛАД» місто Івано-Франківськ. Для нарощення великих обсягів виготовлення газових лічильників ( до 300 тис. штук в рік) потрібно додаткові інвестиції для придбання технологічного обладнання ( 15 млн. дол. США ). Цікавими є пропозиції щодо співпраці ВАТ «РОДОН» і ВО «КАРПАТИ» - провідних підприємств радіоелектронної промисловості. Це завершення будівництва модуля «Комплект – ІЕГМ» високої частоти класу 10, 100 для виробництва надвеликих швидкодіючих мікросхем. Така елементна база дасть поштовх для глибокої конверсії галузі, стане основою для розвитку телебачення, зв’язку, системи управління, обчислюваної техніки та ін. Необхідна сума інвестування 120 млн. дол. США.[18 cт19-22].

Можливе створення спільних підприємств в напрямках виробництва:

· засобів зв’язку ( телефонні апарати, радіотелефони, телефакси, міні – АТС та ін. );

· обчислювальної техніки і систем управління ( комп’ютери і комп’ютерні блоки, модеми, адаптери та ін.);

· побутової техніки, кухонних приладів;

· сторожових пристроїв та засобів сигналізації;

· складанню мікросхем з кристалів ( чіпів ) замовника.

Підприємство має все необхідне для організації консигнаційних складів, пунктів переробки та підготовки вантажів. ВО «КАРПАТИ», яке спеціалізується на виробництві акустичних систем, автомобільної акустики, виготовлення динамічних головок, готове до співпраці в цьому напрямку, а також до виконання робіт із застосуванням технологій гальванопокрить, порошкової металургії, кольорового пластмасового і паперового литва.

ВАТ «Коломиясільмаш» місто Коломия займається виробництвом сільськогосподарських навантажувачів. Доцільно опрацювати можливість створення спільного складального виробництва автомобілів малої вантажопідйомності чи легкових із вузлів західних фірм або їх повне виробництво.

ВАТ «ІВІТА» місто Івано-Франківськ спеціалізується на виробництві автоматичних побутових пральних машин, які за технічним рівнем відповідають вимогам європейських стандартів. Для нормальної діяльності необхідними є інвестиції в сумі 4,5 млн. дол. США в розвиток підприємства або залучення інвестора до участі в прибутках. ВАТ «ОРІАНА» місто Калуш відоме на світовому ринку як виробник етилену, магнію та інших видів хімічної продукції. В цьому році завершується будівництво заводу поліетилену потужністю 100 тис. тонн в рік, в перспективі – будівництво поліпропіленового виробництва. Це створює основу для організації нових виробництв з виготовлення товарів народного споживання, пакувальної тари, поліетиленових труб. Є бажаним придбання сучасних технологій для створення виробництва по виготовленню таропакувальних матеріалів для харчових продуктів.

Враховуючи певний інтерес західних фірм до поставки мінеральних добрив ( калімагнезії ), що виробляється на «ОРІАНІ» в кількості 70 тис. тонн в рік, є потреба у налагодженні контактів з фірмами країн –інвесторів щодо придбання технологічної лінії і тари для розфасування добрив.

Одним із перспективних напрямків роботи ВАТ «Фірма Барва» місто Івано-Франківськ є організація виробництва переробки насіння ріпаку та олії. Необхідні валютні кошти для придбання сучасного технологічного обладнання для одержання ріпакової олії.

Враховуючи значний розвиток лісопромислового комплексу ( в області 12 лісокомбінатів і 5 меблевих підприємств ), обґрунтованим є розвиток технологій та виробництва обладнання для забезпечення комплексної і глибокої переробки, виготовлення конкурентноспроможних меблів, деревостружкових, деревоволокнистих плит, повної утилізації деревних відходів [26]. В області необхідно здійснити маштабну программу технічного переозброєння і реконструкції підприємств легкої промисловості. Так підприємств легкої промисловості і Івано-Франківську діє фабрика трикотажних виробів потужністю 2,3 млн. штук в рік. Розпочато будівництво нового корпусу, для його завершення, а також технічного переозброєння діючого виробництва, необхідні інвестиції в сумі 71,5 млн. дол.США. Крім того, фабрика може переробляти давальницьку сировину і забезпечити поставки трикотажних виробів.

В галузі льонарства та ткацького виробництва можлива співпраця в питаннях поглибленої переробки короткого і довгого льоноволокна на ВАТ "Калуський а ВАТ” льонарства та ткацького виробництва співпраця можлива в питаннях поглибленої переробки короткого і довгого льоноволокна льонозавод місто Калуш, ВАТ «Долинська бавовнопрядильна фабрика» місто Долина.

В області не використовуються потужності швейних підприємств ВАТ «Галичина», Долинська фабрика «Едельвейс», «Візерунки Прикарпаття». Особливо цікава для співпраці могла б бути Коломийська фабрика «Візерунки Прикарпаття», яка спеціалізується на виготовленні виробів з художньою національною вишивкою.

Великі можливості і потреби є в реконструкції існуючих та будівництві нових підприємств переробки сільськогосподарської продукції. З боку області пропонуються необхідні площі, забезпечення енергоресурсами, робочою силою, з боку іноземного інвестора – устаткування і комплектуючі, пакувальні матеріали.

Можливе створення спільних підприємств на базі ВАТ «Виробничо-комерційна фірма «Карпатхарчопром» по: 1. переробці фруктів на концентрований сік і дикорослих плодів та ягід на соки, джеми, варення в дрібній розфасовці; 2. по заготівлі і переробці грибів;

3. по виробництву пива, мінеральних вод, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв; 4. по виробництву макаронних та кондитерських виробів, на підприємствах молокопереробної галузі; по виробництву молочних продуктів для дитячого харчування, морозива, згущених молочних продуктів, сухого льоду.

Є необхідність у придбанні фасувальних автоматів для сипучих продуктів ( чайних напоїв з дикорослих плодів і ягід та лікарських рослин), м’яса і ковбасних виробів, молочних продуктів в полімерну тару і фольгу масою 50-500 грамів, обладнання для виробництва кондитерських виробів, їх розфасування, сучасного обладнання для реалізації молокопродуктів поза торговельними закладами.

З метою реалізації програми розміщення продуктивних сил і організації додаткових робочих місць в сільській місцевості необхідні обладнання та інвестиції для створення міні-виробництва по переробці вовни, садовини і ягід, м’яса, молока та іншої сільськогосподарської продукції в населених пунктах області. Також є потреба в освоєнні фахівцями сучасних технологій виробництва плодоовочевих та м’ясних консервів, сирів, дитячого харчування та виробництва хліба.

В даний час на українському ринку лікарських засобів працює обмежена кількість фармацевтичних фірм, препарати яких зареєстровані фармакологічним комітетом України. Є потреба в закупівлі препаратів групи антибіотиків, сечогінних, серцево-судинних, цукрознижуючих та інших[30 ст.170-174].

Щодо створення спільного виробництва медичних препаратів, то є можливість встановити окремі лінії на базі недобудованого аптечного складу або на ВАТ «Фірма «Барва», яке спеціалізується в галузі хімічних технологій промислового значення і головне при наявності інвестицій організовувати виробництво субстанцій медичних препаратів.

Туристична галузь є невід’ємною часткою інвестиційної привабливості Івано-Франківської області та джерелом наповнення державного та місцевого бюджету. За неповторністю ландшафтів гірські райони Прикарпаття нерідко називають «Українською Швейцарією». М’яка зима і тепле літо сприяють організації цілорічного відпочинку і лікуванню. На схилах Карпат сніг лежить до п’яти місяців, а це, в свою чергу, сприяє розвиткові гірськолижного спорту. Різноманітність природних факторів обумовлює наявність фауни, найбагатшої в Україні. Річки придатні для водного туризму.

В Івано-Франківську туристичні послуги надають 47 ліцензованих туристичних підприємств, що становить 61% від зареєстрованих підприємств в області. В минулому році туристичними послугами в області скористались 34,4 тис. осіб, а кредитними спілками обсяги обслуговування склали 11,1 млн. грн

В області п’ять курортних місцевостей і діють 11 санаторіїв. Для курортної терапії використовуються кліматичне лікування, мінеральні води, мінеральні ванни. Серед курортів – низькогірні Косів, Кременці, Яремче, середньогоірний Ворохта та передгірний курорти Черче. Крім того, Яремче користується славою туристичної столиці Карпат, Ворохта – столиці зимових видів спорту.

Гордістю Івано-Франківщини є її культурно-історична спадщина. На території взято під охорону держави 3,5 тис. пам’яток історії, архітектури, мистецтва, археології. Такі давні і цінні пам’ятки, як церква Пантелеймона під Галичем (ХІІ ст.), церква Святого Духа з іконостасом в Рогатині ( ХVІ ст.), Манявський скит (ХVІІ ст.), дерев’яні гуцульські і бойківські храми відомі за межами країни.

На Івано-Франківщині є п’ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Це – Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач 1213), Коломия (1240). Але найдавнішим серед них є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 року. На базі пам’яток княжого Галича створений Національний заповідник «Стародавній Галич».

У 1998 році відзначалася 1100-річчя Галича як важлива культурна подія в житті держави. Державна програма розбудови Галича передбачає реконструкцію історичної частини міста, побудову об’єктів туристичної сфери. Ці об’єкти становлять інтерес для зарубіжних інвесторів.

Проект «Державні програми соціально-економічного розвитку Карпатського регіону» передбачає побудову Центру міжнародного туризму на 80-100 міст в районі Яблуниці – Ворохти з повним сервісом: ресторан, бар, гірськолижна траса, тенісний корт, сауна і басейн, спортзал, супутниковий зв'язок , автостоянка. Об’єкт розрахований на спорудження за участю іноземних фірм.

Передбачається також будівництво 1-2 мисливських баз елітного відпочинку в глибині Карпат (у Верховинському районі) з організацією полювання на підставі ліцензій за валюту.

Недостатньо освоєною у туристському відношенні є перспективна північно-західна частина області. Пропонується там спорудити туристську базу «Бубнище» на 300 місць для літнього і зимового відпочинку з використанням унікального скельного і печерного комплексу « Скелі Довбуша», пам’яток Болехова та Горшівського монастиря, мінеральних вод Моршина.

Цікавим є проект відновлення відтинку залізниці Івано-Франківськ – Бучач (80 км.), яка існувала до 1944 року і зруйнована під час війни. Це скоротило б відстань до Києва на 100 км. (на 14%) [40].

2.2 Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку області.

Івано-Франківщина є інвестиційно-привабливим регіоном для освоєння іноземного капіталу. Упродовж останніх чотирьох років в області утвердилася, а тенденція до зростання інвестицій в основний капітал. Обсяг прямих іноземних інвестицій в області на кінець 2004 р. становив 120,9 млн. дол. США, а на кінець 2005 року- 134,9 млн.дол.

Діаграма 1.1. Прямі іноземні інвестиції в економіку області ( млн дол. США)

Діаграма 1.1. Прямі іноземні інвестиції в економіку області ( млн. дол.США)

В регіоні за 1995–2004р.р. зберігається тенденція зростання обсягів прямих іноземних інвестицій. Якщо на початок виконання Програми сприяння залученню інвестицій в економіку області (на 01.01.2002р.) загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області склав 46,3 млн. дол США, то лише за три останні роки він зріс майже втричі і досяг 120,9 млн.дол.США. Поліпшується галузева структура іноземних інвестицій.

У 2004р. надійшло прямих іноземних інвестицій на суму 21,5млн.дол.США, що на 14,3% більше, ніж у попередньому році. Одночасно нерезидентами були вилучені інвестиції у формі грошових та майнових внесків на суму 6,3 млн.дол.США. Враховуючи курсову різницю (плюс 6,2 млн.дол.США), приріст прямих іноземних інвестицій у 2004р. становив 24,9 млн.дол.США і темп росту – 125,9%.

Діаграма 1.2 Надходження та приріст прямих іноземних інвестицій в економіку області за період з початку року ( тис. дол США)
 

За минулий рік найбільше надходили прямі іноземні інвестиції у вигляді внесків рухомого і нерухомого майна 14,5 млн. дол., грошових внесків – 6,9 млн. дол.(близько третини).

Вагома частка іноземних інвестицій залучена у I та IV кварталах 2004р. – відповідно 32,6% і 40,3%.

Освоєні в підприємства області інвестиції станом на кінець 2004р. оцінювалися в 6 валютах, з яких значні обсяги припадають на євро та долари США.

Таблиця1.1

Прямі іноземні інвестиції в економіку області у розрізі країн

(тис.один.валюти)

   

Обсяг інвестицій на початок 2004р.
   

Збільшення
   

Зменшення
   

Обсяг інвестицій

на кінець

2004р.
                         

Датська крона
   


   

21757,42
   


   

21757,42

Російський рубль
   

420,26
   


   


   

420,26

Долар США
   

37286,97
   

7681,34
   

972,10
   

43996,21

Білоруський рубль
   

86500,00
   


   


   

86500,00

Євро
   

45148,10
   

10602,80
   

4237,35
   

51513,55

Гривня
   

11975,78
   

2987,77
   

237,65
   

14725,90

Курсова різниця перерахунку цих валют у долари США вплинула на ріст як загального обсягу прямих інвестицій, так і приросту через нестабільність курсу валют.

Розширилася географія країн–інвесторів і на кінець 2004р. іноземними інвесторамиобласті є нерезиденти 38 країн світу(накінець 2000р. – 31 країна) [ див. додаток 1]

Нерезиденти – юридичні особи та суб’єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцем знаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Найбільший капітал освоєно нерезидентами:

wЮгославії– 32,0 млн.дол., ( в 3 підприємства області);

wПольщі – відповідно 17,4 млн.дол. ( в 69 підприємств);

wКанади –13,2 млн.дол.США ( в 11 підприємств).

На ці три країни припадає більше половини (51,9%) загальнообласного обсягу прямих інвестицій.

Діаграма 1.3. Прямі іноземні інвестиції в економіку області по країнах світу на кінець 2004р.( у відсотках до загального обсягу)
       

Також вагомі інвестиції вкладено нерезидентами Ізраїлю – 8,8 млн. дол., (в 5 підприємств), Німеччини – відповідно 8,7 млн. дол., (в 46 підприємств), Угорщини – 8,1 млн. дол., (в 14 підприємств). Як і раніше, трьома країнами СНД (Білоруссю, Молдовою та Російською Федерацією) здійснені незначні залучення інвестицій (0,4 млн.дол.США, або 0,3 %). Зростання показників інвестиційної діяльності забезпечено у 17 районах і містах. Серед міст і районів області найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли в економіку міста Калуша – 41503,9 тис. дол. США (34,3 відсотки від загального обсягу інвестицій області) і Івано-Франківська – 13803,8 тис. Дол. США ( 11,4 відсотки), Рожнятівського – 17089,6 тис.дол. США ( 14,1 відсотки), Коломийського – 14855,9 тис. Дол. США ( 12,3 відсотки) і Тисменецького – 9071,2 тис.дол. США (7,5 відсотків) районів[ див.додатки 2, 3.]

Зокрема, в економіку м.Калуша вагомі вкладення зроблено інвесторами Югославії в підприємства легкої і целюлозно–паперової промисловості; м.Івано-Франківська – Угорщини, Словаччини та Італії в підприємства машинобудування, фінансової діяльності, торгівлі; Коломийського району – інвесторами Канади в підприємства добувної промисловості; Рожнятівського району – Польщі в підприємства по виробництву деревини та виробів з деревини; Тисменицького району – Німеччини, Італії, Данії в підприємства легкої, хімічної та нафтохімічної промисловості, металургії та оброблення металу.

Станом на кінець 2004р. більша половина інвестицій (52,2%) залучена у п’яти підприємствах: ТзОВ СП «Вінісін» та ЗАТ «Синтра» м. Калуша, СП «Дельта» Коломийського району, підприємство «Кроно–Осмолода» Рожнятівського району, СП «Тикаферлюкс» Тисменицького району.

В цілому по області прямі іноземні інвестиції отримали 298 підприємств, з них 12 – у 2004р. інвестиції повернули.

Обсяг прямих іноземних інвестицій в розрахунку на одного жителя області є невисоким -86,8 дол. США, що не забезпечує потреб економіки області. Лише у м. Калуші та Рожнятівському районі обсяг інвестицій на 1 жителя перевищує середній показник по Україні, який складає майже 177 дол. США [ див.додаток 4.]. Частка іноземного капіталу області в Україні є незначною ( 1,4% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україні), хоч за два останні роки вона зросла на 40%.

Станом на початок 2005року прямих іноземних інвестицій залучено в економіку Городенківського- лише 2,4 тис.дол.- та в підприємства Галицького

[10-03-04][All for the tourists of]
In kryshtaleviy temryavi (0)

[09-09-18][Відпочинок за кордоном.]
Дубай - це модно (0)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Туніс: дайвінг (0)
[09-07-30][Відпочинок і поради]
Свято приходу весни (0)