Четвер
18-11-15
21:16

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Гуцульщина і Яоемче на Україні








Гуцульщина і Яоемче на Україні

Вступ
 Курсова робота охоплює велику частину інформації та практичних знань.
Структуру моєї курсової складають декілька розділів. У першому розділі я
приділила увагу науково-методичним основам розвитку туризму в Україні. Я
проаналізувала сучасний стан розвитку туризму в Україні а також шляхи та
перспективи його розвитку.
 Другий розділ повністю присвячений характеристиці сучасного стану розвитку
туризму на Гуцульщині. Тут я взялась проаналізувати історію Гуцульщини.
 Третій розділ стосується розробки туристко-спортивного маршруту та
екскурсійної програми а також пропозиції по їх впровадженню. Я подала опис
пішохідного маршруту другої категорії складності.
 Метою курсової роботи є розкриття стану туристичної галузі в нашій країні,
вивчення історико-культурного потенціалу на Гуцульщині на прикладі Івано-
Франківської області, а також розробка спортивно-екскурсійного маршруту
(пішохідного) другої категорії складності.
 Актуальність вивчення даної теми полягає в тому, що зараз іде динамічний
розвиток туризму у світі і зокрема в Україні; а також у необхідному
обґрунтуванні для визначення на майбутнє пріоритетних напрямів розвитку
туризму Гуцульщини.
 Предметом дослідження є організація туристичного комплексу Гуцульщини та
України в цілому, а саме розвиток Гуцульщини та інших перспективних районів.
 Обєктом дослідження курсової роботи є туристсько-рекреаційний потенціал
та історико-культурні ресурси Гуцульщини, а саме розвиток тих територій де
наявні рекреаційні ресурси і де забезпечується збереження памяток історії
архітектури, культури.
 Туризм на початку ХХІ століття характеризується як один із видів економічної
діяльності, що стрімко і динамічно розвивається.
 Феноменальний успіх туризму зумовлений ще й тим, що в його основі лежить
задоволення постійних прагнень людства пізнати навколишній світ. Разом із
телекомунікаційною індустрією, інформаційними технологіями туризм
забезпечуватиме економічне зростання у ХХІ столітті. Україна з перших днів
незалежності впевнено стала на шлях створення власної туристичної індустрії,
проголосивши туризм пріоритетною галуззю розвитку економіки.
 На сьогоднішній день серед усіх верств населення є дуже популярним різні
види туризму. Пішохідний туризм має значні переваги у порівнянні з іншими
видами туризму. У створенні пішохідного маршруту важливим є підбір групи, а
також обрання території подорожі. Для подолання пішохідного маршруту
(особливо другої і вище категорії складності) турист повинен мати достатню
фізичну підготовку та загальну витривалість щоб проходити наплічником
тривалі переходи.
 Тривалість переходів залежить від багатьох чинників:
віку;
тренованості учасників;
ваги наплічників;
стану групи;
складності природних перешкод;
Існують загальні правила руху за пішохідним маршрутом. Наприклад, перша
зупинка після 10-15хвилин після початку руху. Швидкість руху залежить як від субєктивних причин так і обєктивних. Крім відстані під час подорожі туристи змушені долати цілком реальні перешкоди.
 Розробка маршруту здійснюється в три етапи:
обрання району подорожі;
прокладання траси маршруту;
детальне відпрацювання основної частини маршруту і запасні варіанти.
 При розробці маршруту потрібно використовувати карти і схеми. Пішохідні туристичні маршрути можна проводити у всіх регіонах України, але при цьому слід памятати, що більша територія України є рівниною, крім двох гірських систем Кримських гір та Українських Карпат. Таким чином на рівнинній території України можна проводити пішохідні туристичні маршрути першої категорії складності. У гірській частині можна розробляти та проводити туринські походи відповідно першої-третьої категорії складності. Пішохідні маршрути проводяться з травня по жовтень місяць включно.
 Отже, дуже цікавим буде пішохідний похід чудовими місцевостями Гуцульщини.
РОЗДІЛ 1
Науково - методичні основи розвитку туризму в Україні.
1.1  Сучасний стан туризму в Україні
Туризм на початку XXI століття характеризується як один із видів економічної діяльності, що стрімко і динамічно розвиваєть-ся. Світова туристична індустрія пережила справжній бум у ювілейному 2000 році та утримує темпи зростання кількості ту-ристів і надходжень від туристичної діяльності в наступних роках XXI століття. Як сфера економічної діяльності туризм, з одного боку, визна-чається попитом і споживанням відвідувачів, а з іншого боку, належить до товарів і послуг, які виробляються з метою задоволення цього попиту. Україна з перших днів незалежності впевнено стала на шлях створення власної тур-індустрії, проголосивши туризм пріоритет-ною галуззю розвитку економіки. У непростих умовах перехідного періоду український туризм з року в рік працює динамічно та прибутково, нарощує обсяги виробництва товарів і послуг, підвищує якість і культуру обслу-говування. [9]
Першим кроком впровадження державного регулювання туризмом стало створення Державного комітету України з туризму (Постанова Кабінету Міністрів України № 616 від 10 листопада 1992 p.). Його правонаступником з травня 2000 р. став Державний комітет молодіж-ної політики, спорту і туризму України, у складі якого працював Департамент туризму й курортів. Сьогодні керівництво туризмом здійснює Державна служба туризму і курортів, яка входить до складу Міністерства культури й туризму України. 20 квітня 2005 р. Указом Президента України цей орган разом з Міністерством культури і мистецтв Ук-раїни було реорганізовано в Міністерство культури і туризму України. Крім того, у складі місцевих органів самоуправління — обласних держадміністрацій та міських (у Києві й Севастополі) питаннями туризму займаються спеціальні департаменти та управління, а в Ав-тономній Республіці Крим створено Міністерство курортів і туризму. У складі Верховної Ради України — вищого законодавчого органу — працює Комітет з молодіжної політики, спорту і туризму. Другим серйозним кроком у справі державного регулювання туризмом було прийняття 15 вересня 1995 р. Закону України «Про туризм»; 18 листопада 2003 р. Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про туризм"» затверджено його нову редакцію. Запровадження в 1993 р. ліцензування туристичної діяльності — видачі державних дозволів на її провадження у разі відповідності Ліцензійним умовам — дозволило впорядкувати туристичний ринок України. Сьогодні на ньому діють близько 3000 ліцензованих турис-тичних фірм, діяльність яких контролюється державою. Підвищенню якості туристичних послуг сприяє їх сертифіка-ція — встановлення відповідності якості послуг існуючим державним стандартам. В Україні з жовтня 1999 р. запроваджено обов'язкову сертифікацію готельних послуг і послуг громадського харчування, проводиться добровільна сертифікація туристичних послуг. [16;60]
 У перші роки незалежності Україна була дуже мало відома на світовому туристичному ринку, не було й належної реклами націо-нального туристичного продукту. Важливим кроком у вирішенні цієї проблеми став вступ України до дійсних членів ВТО у жовтні 1997 р. Згідно Указу Президента України від 21 вересня 1998 р. «Про день туризму» цей день відзначається в Україні на державно-му рівні щороку 27 вересня.
Туристичний бізнес як складова економічного комплексу країни характеризується такими властивостями і функціями: - має свою індустрію виробництва і надання послуг туристам; - створює туристичні послуги, формує тур продукт і здійснює їх реалізацію; - формує ринок туристичних послуг різного ; - виступає мультиплікатором росту національного доходу, валового внутрішнього (національного) продукту, зайнятості насе-лення, розвитку місцевої інфраструктури і підвищення рівня життя населення; - є сферою, в якій дешево створюються робочі місця і забезпе-чується високий рівень ефективності іі швидка окупність інвестицій; - виступає ефективним засобом охорони навколишнього сере-довища та історико-культурної спадщини людства, що є матеріаль-ною основою ресурсного потенціалу туризму, який утворює специ-фічну сферу діяльності; - сумісність практично з усіма сферами, галузями і видами діяльності людини; - має переваги в інтеграційних процесах, що відбуваються у світовому просторі.
Основною властивістю туризму є його здатність впливати на економіку регіону, країни і світу.[15;18 ]
За даними ВТО, загальна кількість туристів (міжнародних і внутрішніх) з урахуванням екскурсантів становить понад третину населення земної кулі, а прибуток від туризму в світі за 2003 р. пе-ревищив 500 млрд. дол. США.
Україна має всі об'єктивні передумови для інтенсивного роз-витку не тільки внутрішнього, а іі в'їзного та виїзного туризму. Маючи вигідне геополітичне розміщення, Україна володіє великим туристично-рекреаційним потенціалом, сприятливим кліматом, ба-гатою флорою і фауною, культурно-історичними пам'ятками світо-вого рівня та туристичною індустрією, яка швидко розвивається.[15;19]
Українська туристична галузь набирає потужності Серед новітніх тенденцій змін па туристичному ринку необхідно виділити збільшення ступеня його інтернаціоналізації й концентрації капіталу, а також підвищення рівня технологічних і продуктових інновацій. Однією із найбільш важливих особливостей сучасної економіки є процес інтернаціоналізації або глобалізації. Цей процес особливо помітний у туристичному секторі.[15;39]
1.2 Перспективи розвитку туризму в Україні
Перспективи розвитку українського туризму намічені в «Держав-ній програмі розвитку туризму в Україні на 2002-2010 pp.», прийня-тій 29. 04. 2002 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 583. Основною метою програми визначено створення конкурентоспромож-ного на міжнародному ринку національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечення на цій основі комплексного розвитку регіонів за умови збереження екологічної рівноваги та культурної спадщини.
Програмою передбачено ряд конкретних заходів щодо вдоскона-лення системи управління галуззю, зміцнення його матеріальної и кадрової бази, розширення міжнародного співробітництва із туризмі, проведення ефективної інноваційної діяльності, державної підтримки розвитку пріоритетних видів туризму, таких як внутрішній та інозем-ний, спортивно-оздоровчий і екскурсійний, дитячий і молодіжний, зелений тощо. За роки існування незалежної України закладено підвалини вітчизняного туризму.
Завдання, що стоять перед українським туризмом, потребують стратегічного планування його розвитку на перспективу, комплексного підходу до їх вирішення та головне — розробки дієвих виконавчих механізмів, які дозволять зробити його високорентабельною галуззю, сприятимуть соціально-економічному та культурному розвитку країни, створенню її позитивного іміджу в світі.
РОЗДІЛ 2
Характеристика сучасного стану розвитку туризму на Гуцульщині
2.1 Історія Гуцульщини
Заселення території
Про життя  людини  на  території Гуцульщини  в  період первіснообщинного ладу є мало даних. Лише виявлені археологічні знахідки свідчать про існування людей в цей період. Хто були ці люди, як вони жили — поки що лишається таємницею.
 Українськими археологами опубліковано чимало праць, в яких
досліджено різні стоянки, починаючи з доби середнього палеоліту
приблизно 100 тис. років тому.
Виявлені на території нинішньої Гуцульщини кам'яні сокири, ніж,
ядро свідчать про людське життя, яке, очевидно, пуль-сувало тут ще в
добу неоліту.
 Значно  більше в цих місцях знайдено знарядь праці з брон-зової   епохи (кінець III— початок І тис. до нар. Христа), зокре-ма, з доби міді.
Загадкою залишається в пам'яті гуцулів Овідієва Гора біля Кутів, де нібито був у засланні відомий римський поет Овідій. Цю версію деякі дослідники заперечують, доказуючи, що Овідій помер раніше, ніж римляни дійшли до Карпат. Галицький крає-знавець І. Шнайдер припускає, що територія від Татрів до Черемошу була місцем вигнання чи покути, куди римські імператори засилали своїх політичних противників.
Якою була доля Гуцульщини в період існування слов'янських племен, поки що невідомо. Безперечно, Прикарпаття, зокрема Гуцульщину, слов'яни заселяли з давніх-давен — про це свідчать топонімічні назви та інші прикмети. [6;34 ]
Наприкінці XIX ст. археологам вдалося вперше відкрити так звані стародавні кургани, які були виявлені на підніжжі Карпат і охоплювали частину території Гуцульщини, звідки і походить на-зва Карпатські кургани. Вони досліджені археологами в багатьох місцях . З роз-копок встановлено, що ці по-селення И-VI ст. розташову-валось біля річок. Виявлено багато побутових речей, кіс-ток тварин, знарядь праці. Небіжчиків спалювали і в могилу клали зброю, посуд, римські монети.
Цілком вірогідно, що назви урочищ Городок, Город пов'язані з відомими городищами — першими слов'янськими укріпленнями, а Могилка, наприклад, — з археологічним періодом захоронень, Таборище — з первісними оселями людей, Замчище — з замками і фортецями.
Цікаво, що назва урочищ Галича, Пасмо Гір, Галич, Галича Гора перегукуються з назвою столиці Галицько-Волинського кня-зівства. Хоч дослідники по-різному пояснюють походження назви міста Галича, однак, на нашу думку, найбільш правдоподібно, що ця назва походить від грецького слова „галс" — сіль.
Існує багато топонімічних назв урочищ Гуцульщини, які до певної міри характеризують життя цього народу в період Київ-ської Русі (ІХ-ХІ ст.) та Галицько-Волинського князівства (XII-XIII ст.). Це такі назви, як с Княже (над р. Черемошем), с Княждвір (над р. Прут), Княжа Гора (біля с. Лючки), Княжа Поляна (в Чорних Ославах), Княжий Ліс (у Березові Вишньому),
Звичайно, багато подібних назв, які пов'язані з княжим періо-дом, стерлися в спогадах старожилів.[ 6;37]
Коли і як виникли перші оселі на Гуцульщині, як вони заселя-лися протягом століть — цікаве і майже не досліджене питання. Складність вивчення цієї проблеми полягає передусім в обмеже-ності джерел, які дійшли до нас.
Значно більше виявлено даних про населені пункти Гуцулыци-ни XVIст. Приблизно під 1500 р. згадуються в документах назви Довге Поле, Розтоки, Вижниця, 1501 р. — Путилів. У реєстрі 1515 р. зазначаються Березів Вижній і Березів Нижній, Люча, Микуличин, Ланчин, Яблунів.
Найбільш повну картину заселення Галицької Гуцульщини дають податкові реєстри з 1660, 1670 років. Тут налічується понад 40 гуцульських сіл. Серед раніш відомих ми зустрічаємо перші згадки про такі населені пункти, як Бабин (біля Косова), Слобода Березівська, Боярська Слобода (біля Ослав), Дора і Жаб'є, Косів (місто і село), Лоєва, Білі і Чорні Ослави, Чорний Потік, Золотий Потік, Шешори, Тюдів, Текуча, Зелена, Ясенів, Баня-Березів (на-звана в народі Банки), Монастирчани, Межиріччя, Ямна.
Інші поселення появилися пізніше: Брустурів (1671), Ворохта, Красноїлля, Білоберізка (XVII ст.) — на Галицькій Гуцульщині і Чорна та Біла Тиси — на Закарпатській Гуцульщині. В інвентарі Делятинських маєтків у 1700 р. згадуються, крім Микуличина, Ямна, Заріччя, Межиріччя та Слобода, або Яблуниця, Баня на Межиріччі.
На Галицькій Гуцульщині у XVIII ст. виникають Стебнів (1731), Річка (1735), Ясенів Верхній (1739), Яворів (1751), Голови, Гринява, Яблуниця (на березі Білого Черемоша), Рожнів Великий (1785-1788), Яремча (1788), Татарів (з 1848 р. Крем'янці), Бог-дан, Усть-Чорна, Луги; на Закарпатській Гуцульщині — Конятин (1774), Сергії (1780), Кисилиці, Захаровичі, Усть-Путила, Яблу-ниця, Шипіт і, нарешті, Плоска (1774) та Дихтинець (1783) — на Буковинській Гуцульщині.
Значний приплив селян на терени Гуцульщини в XV-XVI1I ст. пояснюється соціально-економічними умовами. Внас-лідок наступу феодалів втечі селян набувають масового характе-ру. Селяни залишали рідні оселі, переходили в більш сприятливі місця, щоб позбутися гніту.
Внаслідок значної міграції галицьких селян, у XVI ст. виникає велика кількість нових осель у підгірських околицях Прикарпат-тя. За даними П. Домбковського, в XV ст. у Руському воєводстві налічувалося 1495 сіл і 69 міст. У XVI ст., за підрахунками дослідника
О. Яблоновського, на цих територіях вже існувало 2491 село і 125 міст.
Втеча у гори, на Гуцульщину, продовжувалася в період поси-лення феодально-кріпосницького гніту в другій половині XVII-XVIII ст. Від гніту експлуататорів селян захищали неприступні гори, великі ліси, глибокі печери. Найбільше втікачів сконцентровувалось у гірських районах Галицького Прикарпаття, точніше, в Коломийському повіті, або На Покутті, зокрема на Гуцульщині. Отже, Карпатські гори заселялися людьми, які не стерпіли натиску феодалів.
Заселення Гуцульщини — багатовіковий процес, який мав спе-цифічні особливості.
Другим фактором заселення краю були багаті пасовища-полонини, які згадуються ще в староруських літописах. Сюди на випас весною виганяли худобу. Полонинське життя пульсувало навіть зимою, оскільки отари овець залишалися на зимівлю в кошарах, де жили пастухи в колибах - зимівках і стерегли громад-ське стадо.
Поступово біля солеварень і полонинських колиб гуцули посе-лялися на постійно, очищали територію від лісу, будували свої хати і таким чином   давали початки поселенням. Так, славнозвісне гуцульське село Жаб'є згадується у 1424 р. як полонина, а пізніше тут виникає село, що поступово збільшується.
Основними поселенцями Гуцульщини були селяни, а не шляхта, як це намагалися довести польські історики.
Село Кути, яке датується в письмових документах 1448 p., збільшується за кількістю населення і поширюється в бік Вижниці. Внаслідок розвитку ремесла і торгівлі в 1715 р. воно перетворюється на місто Кути, а первісний осередок залишаєть-ся під назвою Старі Кути як село.
З Кутами пов'язане виникнення ще одного села — Тюдів, розташованого над річкою Черемошем.
Факти виникнення нових осель зі старовинних осередків сіл спостерігаємо в с Текуча, від якого виділилася Свірська Баня; від с Дора виникло поселення Яремче, від Ямного — Багровець, від Микуличина — Татарів, Ворохта і Яблуниця.
Про дуже давне розселення гуцулів на досліджуваній території можуть свідчити і описи одного з перших дослідників історії Гуцульщини С. Вітвицького, щоправда, основані не на докумен-тах, а на згадках старожилів Жаб'єго. Дослідник у своїй розпо-віді про походження гуцулів описує зустріч у 1862 р. зі старим 73-річним гуцулом, який стверджував, що гуцули „з діда-прадіда па цих верхах закоренилися".
При з'ясуванні проблеми початкового заселення Гуцульщини заслуговує на увагу існування тут давніх православних монасти-рів. У деяких місцях, зокрема біля найстаріших населених пун-ктів Гуцульщини, знаходимо історичні згадки про наявність таких монастирів у XIII-XIV ст., тобто в період Галицько-Волинського князівства. Коли вони виникли і за яких обставин — ніяких документальних тверджень не знайдено.
Так, біля с Косів здавна існував православний монастир, до якого, за словами старожилів XIX ст., ходили жителі Жаб'єго. Він ще в XVI-XVII ст. обслуговував навколишні села, і пам'ять про його існування збереглась у назві міського кварталу Косова - Монастириське.
Відомий галицький краєзнавець И. Шнайдер на основі джерел зазначає, що в Печеніжині ще до виникнення оселі існував пра-вославний монастир, пізніше спалений татарами.
Біля Кутів в урочищі Тюдів, де згодом у XVII ст. виникло с Тюдів, також існував давній монастир, про що свідчить назва урочища, яка збереглась до першої половини XVII ст.
Письмова згадка про старовинний монастир у Березові Ниж-ньому позначена 1412 p., і пам'ять про його існування ще жила в XVIII ст. — в 1753 р. про нього згадує церковний візитор при описі місцевої церкви.
Можна припустити, що ці монастирі були засновані ще в княжий період, подібно до тих, які існували при Галицько-Волин-ському князівстві, — Лаврівський на Самбірщині, монастир Спа-са на Перемишльщині. Такі монастирі будувалися у лісистих і мальовничих околицях Гуцульщини, куди прибувало багато люду з околиць Прикарпаття, Закарпаття і Буковини.
Походження назв населених пунктів
Дослідження походження назв населених пунктів Гуцульщини — проблема надто складна. Це цікаве і важливе питання можна розв'язати спільною копіткою працею, спільними зусиллями дос-лідників-істориків, лінгвістів, етнографів.
У народі існує багато легенд, оповідань, переказів про похо-дження назви того чи іншого населеного пункту, які передаються і покоління в покоління. Однак ці перекази вимагають підтвер-дження історичними даними.












[10-01-23][Все для туристов]
Пятеро остались под лавиной (0)

[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Кухня без вишукувань. Мальтійське живлення (0)
[09-09-19][Відпочинок і поради]
Приватний відпочинок. Судак. Крим. Відпочинок в Судаку круглий рік (1)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Замокнув Монсоро: сльози і любов (0)